Одержимость / Possession (1981)

А потім відмінності між двома фільмами)))

Якщо ввести правила, як кому описувати фільм/музику, вийде цензура на сайті. А цього зовсім б не хотілося. Кожен описує в міру своїх можливостей і бажання, так само і в фільмах різні люди можуть побачити різні речі. Хтось "оголение человеческого нутра", а хтось, "оголение голландской девушки". Тому і описують по різному. І нікуди від цього не дінешся.
Та і в другомі фільмі я побачив "муки совести и самобичевание".
І взагалі мені цікаво читати "хвантастичискую хухню" на цьому сайті.

амiнь.

i далi по сабжу будь-ласка, якщо не утруджає;)

розуміти і відчувати - процеси паралельні. тобто, що не пересікаються.

є фільми, які ви можете назвати "хорошими фільмами". ці бувають хороші добрі і хороші злі. і якщо в перших достатньо (і безпечно) відчути (тут згадаємо дядька, що на репліку баришні по перегляду його фільму "я нічого не зрозуміла, та мені сподобалось" відповів "значить ви зрозуміли більше ніж вам здається"), то в іншому необхідно бути надзвичайно сильною або самовпененою людиною, щоб залишати в неусвідомленому такі клапті божевілля, хаосу, болі.

це стосується "володіння". я вірю, що комусь потрібне щастя заради щастя, але що хтось захоче страждати заради самого страждання - абсурдно. інша справа, коли комусь подобається страждати, отже він не страждає. це девіантно. але підтверджує - усе запрограмоване на гедонізм.

до чого я веду. не можуть такі фільми подобатись. справляти враження, провокувати нові стани, шокувати, надихати - так. добро лише віддзеркалення зла, протилежне і важливіше - зло дзеркалить добро. призначення потворного змусити прагнути тебе відновити красу. акт відтворення ідеального є зусиллям глядача, потребує думки, усвідомлення, тоді як сприйняття краси безумовне.

до чого цей пост. не буває правильних інтепретацій: є ваші і решта. а якщо вашої не існує, то ви теж трохи менше ніж ніхто. ви можете побачити у картині все що завгодно, але ж хай хоч щось вам буде завгодно, дивіться, а не просто бачте, чуйте, а не просто слухайте.

ну не може бути в мистецтві авторитетів. визнаність як історія - фікція, про яку випадково домовилась випадкова купка випадкових людей. нас повинно дивувати не те, чому смаки різні, а дивовижність того, що вони можуть бути однаковими. це як виявити що у вас з кимось спільні відбитки пальців.

це кагбе необхідний ліричний відступ був. яко апофеоз апогея холівора.

з.і. на вашу думку, режисер теж не знав що знімав? казав акторам, треба грати щось не знаю що, грайте, там розберемось..чи все-таки допускаємо, що він мав конкретні задуми стосовно картини?

це я до того, що неможливо зняти те, що не можна виразити думками. так само неможливо подумати щось неваабразімає.

з.з.і. а тупо без понтів хтось крім zatoitі скаже, що він побачив у фільмі чи будемо талі трусити про обовязкове ірраціонально-духовне сприйняття метафізичного значення картини?

Не понимаю восторженных отзывов об этот фильме.
Имхо, картина обладает настольк оглубоким смыслом, что зрителю до него не докопаться даже экскаватором.

По-отдельности актеры и роли ничего так, особенно понравился Генрих в нетрезвом виде (вообще, единственный персонаж с более-менее выраженной индивидуальностью) :) . Главные актеры, имхо, то переигрывают, но наоборот недоигрывают, характеры не раскрыты. Ряд удачных моментов в режиссуре, проявлено внимание к мелочам.

Но когда всё это начинает собираться в сюжет - маразм страшнее C-class Movies :((( Если здесь кто-то и был одержим бесом - это сценарист. Абсолютная алогичность всего происходящего на экране. Пламенная "любофф", выражающаяся в том, что когда жена режет себе шею электроножом, её не везут в больницу, а отправляют шляться ХЗ где, и т.д. и т.п. Особенно понравилось, как человек, получив ножевое ранение в область лёгкого, назначает ВСТРЕЧУ В БАРЕ. Может, тут пытались передать всю степень потрясения сознания "пострадавшего", но для этого ИГРАТЬ надо, а у актеров выходит как-то неубедительно (или виновата озвучка). Зачем приплели ещё этих невразумительных людей в розовых носках и ампулы - просто непонятно."Жуткая сцена в метро" вообще вызвала острый приступ "где-то я это видел, и не раз, и поэффектнее".
Может, для 1981 года это и было завораживающе и революционно, но на нетленку фильм не тянет. В общем, у Альмодовара как-то с чувствами поинтереснее получается, и Altered States будет поужаснее, чем сцена в метро. По стандартам 2009 года (речь идет не о количестве спецэффектов) - это просто отстой.

Одержимая бесом - чёрная комедия.

как говорил один сторож в библиотеке: sie kurwa zaczelo....

не скачивается, error 404

развели тут, мальчишки.
я просто скачаю и посмотрю
заинтригована))